Цивільна оборона України — є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природнього та воєнного характеру.
Служби цивільної оборони
До служб цивільної оборони відносяться:
— служба зв'язку і оповіщення — для сповіщення населення про загрозу стихніного лиха, аварій, катастроф і інших надзвичайних ситуацій, а також для підтримання зв'язку з керівництвом і формуваннями цивільної оборони;
— служба охорони громадського порядку (ОГП) для підтримання порядку, охорони громадської власності і особистого майна громадян В мирний і воєнний час;
— протипожежна служба — для профілактики, локалізування і гасіння пожеж;
— медична служба — для надання медичної допомоги ураженим і проведення санітарно-гігієнічних, профілактичних заходів;
— інженерна служба — для забезпечення побудови захисних споруд;
— комунально-технічна служба — для ліквідації аварій на спорудах комунального господарства;
— технічна служба — для організації і здійснення технічно правильного обслуговування, експлуатації і ремонту техніки і приладів;
— транспортна служба — для забезпечення всіх видів перевезень в інтересах
цивільної оборони;
— служба енергопостачання і світломаскування — для забезпечення постачання електроенергією об'єктів і транспорту, ліквідації аварій на електромагістралях, забезпечення режимів затемнення;
— служба санітарної обробки — для проведення санітарної обробки населення,
знезаражування територій, споруд, техніки, транспорту;
— служба продовольчого постачання — для забезпечення населення
продуктами харчування, предметами першої необхідності і захисту запасів продовольства, харчової сировини і промислових товарів;
— служба матеріально-технічного постачання — для забезпечення об'єктів народного господарства і невоєнізованих формувань всіма видами матеріальних засобів;
— служба сховищ та укрить для забезпечення сховищ і підтримання їх в постійній готовності
Закон України від 3 лютого 1993 року № 2974-XII «Про Цивільну оборону України».
Закон України від 21 січня 1994 року № 3855-XII «Про державну таємницю».
Закон України від 14 грудня 1999 року № 1281-XIV «Про аварійно-рятувальні служби».
Закон України від 16 березня 2000 року № 1550-ІІІ «Про правовий режим надзвичайного стану».
Закон України від 18 січня 2001 року № 2245-III «Про об’єкти підвищеної небезпеки»
Закон України від 10 січня 2002 року № 2918-III «Про питну воду та питне водопостачання».
Закон України від 24 червня 2004 року № 1859-IV «Про правові засади цивільного захисту».
Наказ МНС України від 15.08.2007 № 558 «Про затвердження Інструкції з перевірки та оцінки готовності функціональних і територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту» (зареєстрований в Міністерстві юстиції 11.10.2007 за № 1162/14429)
Наказ МНС України від 17.06.2010 №472 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації роботи пунктів видачі населенню та особовому складу невоєнізованих формувань засобів радіаційного і хімічного захисту" (Додатки до Наказу МНС №472)
Методичні рекомендації з питань організації планування та проведення евакуаційних заходів на об’єктах господарської діяльності у разі виникнення надзвичайних ситуацій (Затверджено наказом МНС від 07.09.2010 № 761)